Где-то в чужих краях10 читателей тэги

Тюююю, а шо такоє?

Ні, о 4 ранку, нажаль, я сплю.

Ото хай воно само собі щось і розповідає.))))

*затрендований сміх нач. розвідки*

Оскільки я ані раша ТБ, ані українське ТБ не дивлюсь, можу тільки повірити на слово, що по рашкінстан ТБ зараз розповідають, що те, що зараз наші знаходять та ідентифікують в Ізюмі, це начебто зробили українці. Трупи не першої свіжості. Ну так, так, ніхто не покаже на росіі, що росіяни робили в Ізюмі, ніхто не покаже власні воєнні злочини. Ніхто не покаже докази, що то не вони. Тільки чомусь наші знаходять ці докази, коли росіян вибивають з окупованих територій. Знаходять людські кістки, відрізані кінцівки, голови військових, відрізані геніталії. Ніколи не було, але як тільки російська нога побуває на території України, зявляються жахи. Неначе ціла орда Чікатіл пройшлася по нашій землі.

До приходу росіян, на нашій землі були процвітаючі села, міста. Можливо не все так, як би хотілось, можливо якась молодь виїжджала до великих міст, як то Київ, Одеса, Дніпро, Харків. Були і ті, хто вирішив після Донецьку чи Луганську оселитись у Бахмуті чи Краматорську, навіть у Бучі (знаю випадки, зараз недалеко від мене мешкає така дівчина). І зараз це міста-привиди. Майже знищені вщент росіянами. Маленькі села перетворились не просто на катівні, не просто на цвинтарі, а на лабораторії маніяків. Кількість злочинів гідних "подвигам" Чікатіло стільки, що вистачить до кінця людського існування.