Где-то в чужих краях10 читателей тэги
#сны искать «сны» по всему сайту с другими тэгами
Сон
Сьогодні я спала 5,5 годин від сили: з 2 ночі до 4:15 та з 5:45 до 8:00.
Мені наснилось, що я та деякі люди їдемо на Азовсталь рятувати людей, але чомусь приїхали на завод у Запоріжжі, де я працювала 2 роки. Було моторошно, бо ходили розмови, що якусь частину заводу бомблять. Я пригинала голову та озиралась по сторонах. Раптом божевільна сусідка, що вже померла, дуже давно, виптхує мене із мого місця, а я шукаю інше вільне, що й поряд з мамою. Намагаюсь щось знімати на телефон, навіть викладаю в інсту чи фейсбук, якими не користуюсь і відразу цей пост губиться у мільйоні постів різного фуфла. Людей, нажаль, ми не дочекались і я прокинулась.
Серденько моє усю ніч працює з пульсом 100 та 100+. Сподіваюсь мама в Україні щось купить мені, якісь заспокійливі ліки, бо жити 72 дні з таким пульсом, то піздець.
Утро начинается
Утром приснился жесткач. Состояние жесткача не отпускает ни днём, ни вечером, жизнь накладывает свой отпечаток, да, даже ночью не дадут отдохнуть, поэтому просыпаюсь через 2-3 часа, иногда удается поспать 4-ре.
Снилось, что я продолжаю работать в университете, и нас начинают бомбить. Общая ситуация напоминала больше компьютерную игру, в которой я преодолевала этаж за этажом, продвигаясь вглубь здания. А за мной обваливалось здание и гремели взрывы. Помню как суетились люди и вели разговор о фосфорных бомбах. Точно не помню, кто все эти люди, однако разрушенное здание ЗНТУ врезалось в память.
А потом прозвенел будильник и мне экстренно пришлось собираться на работу. И, как оказалось, сижу сейчас, жду, когда кто-то придёт. =) Очередной раз поражаюсь расхалябности людей, которые не могут нормально организовать рабочие процессы. Если такая ерунда продолжится, поищу другую работу.