Где-то в чужих краях10 читателей тэги

Автор: Ricky

#дурдом + #я с другими тэгами

Зі спогадів

Хочу розповісти як я зустрічала цей новий рік.

Точніше так, як я зустрічала свято Новий Рік з 31 грудня по 1 січня.

Я буда дуже хвора, в мене був Ковід, імовірно штамм дельта. Мені тільки-тільки почали колоти антибіотики і вони не встигли накопичитись в моєму організмі. Мене накрила страшна агрессія, що притаманна ковіду та паніка. Паніка, що можу померти, хоча вона була зовсім безпідставна. Я благала в самої себе не агритись ні на кого, але ця хвиля накочувала і накочувала, я ридала як дитина і благала, щоб це закінчилось. Десь о 22:30, коли мені вкололи дозу антибіотиків, я піднялась до себе, прийняла душ як могла, бо температура на той час сягнула 39+ та лягла спати. Але спати я не могла. На мене час від часу накочували панічні атаки, мені навіть довелось узяти власний рентген-висновок та перечитати, що там написано, що я не помираю, що в мене враження лише частики легень і я можу дихати. Час від часу я починала задихатися від кашлю, тож щоб відволіктись, почала грати в казуальну гру. Це допомогло і, не дивлячись на гучні святкування сусідів, те, що вони рухали меблі та волали, я спробувала заснути.

І ось, крізь сон, коли мене пробивав холодний піт, десь біля опівночі почались салюти. Люди раділи, петарди вибухали, а в мене було таке відчуття, що я намагаюсь активно заснути під бомбардування. Це жах. Це бомбардування не припинялось декілька годин, в мене виникло відчуття, шо я пережила справжнє бомбардування. Закриваю очі - вибух, намагаюся заснути - нові вибухи. Тоді в мене з'явилась думка, невже в мене буде такий дибільний рік?

І ос, настав лютий місяць і таки да, рік дебільний і це все може повторитись, коли ти лежиш у маренні, а за вікном шось вибухає.


Лучшее   Правила сайта   Вход   Регистрация   Восстановление пароля

Материалы сайта предназначены для лиц старше 16 лет (16+)