Где-то в чужих краях10 читателей тэги

За посиланням відео про Маріуполь.

А поки ви дивитесь, що розносять собаки по місту, розкажу про таке. Пам'ятаєте, що рашисти дали воду, а вона піднялась, через розбомблену каналізацію? І тоді тіла, які захоронили, вспливли. російські терористи трупи позбирали, та скинули їх укупу до супермаркету "Щирий кум". І лежать вони там... просто валяються, коротше.

Ось це фото не для тих у кого слабкий шлунок, а це заблюрене фото.

Восени 2021 року блогер-журналіст Денис Казанський, бувший мешканець міста Донецьк, зняв сюжет про реконструкцію школи у Маріуполі, яка буда здійснена у рамках великого будівництва України. Маріуполь взагалі до кінця 2030 року міг стати найкращим та найпрогресивнішим містом України.

Але, терористична організація росія вирішила звільнити Україну від розвитку і розбомбила найновішу, найсучаснішу школу, взірцевий зразок того, які мають бути усі школи України.

Військового з пресс-центру полка "Азов"

 

Денис Казанський:

Кадри як мешканець Маріуполя "радіє" звільненню російськими терористами від України.

Посилання на відео

 

А тут російські терористи самі назнімали як громлять за допомогою Сонцепьоків та РСЗО села Сходу України.

Посилання на відео

Розмовляла сьогодні з тітонькою Л., яка евакуювалась з Лиману. Каже що хати навколо знищені вщент, у них повибивало шибки. Дуже хвилюються за хату.

Розповідала за тітку Шуру. Каже, що після того, як тікали з Маріуполя, у неї стався інсульт. Зараз ледь ходить, постійно забуває що кажуть, сприймає інформацію через раз. В неї був шок, коли сказали, що будинок після обстрілу вигорів вщент разом із двома чоловіками, які знаходились у підвалі, їхня квартира провалилась вниз, вже майже нічого немає. Чесно кажучи, не знаю, як далі будуть жити, тітка Шура досі не може прийти до тями від жаху. Мда.

Таке місто знищили, руські та чеченські виродки.

Полк "Азов" давно є прикладом для усіх нас. Багатьох людей вразив той факт, що багато хто з хлопців та дівчат, виходячи з Азовсталі, взяли із собою тварин: котів, собак, у когось, здається, був ще кроль (о_О), чи щось таке. Орест, коли казав нам допобачення, узяв із собою кота, якого перезозив у коробці.
Хлопчики та дівчата з Азовсталі, не маючи їжі для себе, годували звіряток, ділилися з ними останнім, що є, навіть віддавали частину своєї води. А коли виходили, узяли чотирилапих із собою, щоб ті не загинули на підприємстві без належного догляду та їжі.

ДИВИТИСЬ ДАЛІ
Коргі Чапі-Фєня

Ротвейлер "Антистрес"




Орест з котом, якого він забрав із собою. Якщо шо, Орест, це позивний. А так, по життю він Дмитро Козацький.


На відео пана Кротевича видно собаку, яка перебувала з ними на Азовсталі
А тим часом, приходжу я до евакуйованих з Ірпеня місяць тому, а Олена мені розповідає: "Уявляєш, росіянські окупанти у сусіда з'їли алабая".
Тобто наші три місяці голодували, але годували і берегли чотирилапих, а окупанти як зайшли, так і почали собак їсти. При чому, це не перший випадок. У когось кавказця з'їли. А були фото і просто відрубаних собачих лап та зрізаної собачої шкіри...

Офигіти. Білецький розказав, що до Маріуполя самі визвалися летіти лікарі з Дніпра (анастезіологи, хірурги, та ще хтось), знаючи, що можуть не повернутись. Летіли на 100 км у ворожий тил, не знаючт, чи зіб'ють гелікоптер, чи ні.

І взагалі, у ворожий тил на 100 км ніхто ще не вилітав, ця історія безпрецидентна. Навіть у американських фільмах такого немає.

Чи живі ці лікарі, чи ні, ніхто не знає, бо два госпіталі на Азовсталі розбомбили вщент. Багато загиблих, і цивільних, і лікарів, і військових.

Натрапила на допис Сергія Торути у Фейсбуку. Що сказати, у принципі, цьому можна вірити, бо росіяни вбили у Маріуполі від 30 000 до 50 000 цивільних (чоловіків, жінок, дітей, доречі по дітям статистика України хибна, бо ніхто не рахував, скільки померло дітей в одному Маріуполі), біля 75 000 поранених від авіаційних обстрілів, обстрілів з моря і важкої наземної артилерії та расіянських танків, які просто гатили по будинках. Сморід від трупів, великої кількості трупів, просто нестерпний, усе місто просякнуте тим сморідом.

посилання

Від себе скажу, що вони не мовчатимуть, коли прийдуть до тями. Бо багато з них досі у шоці від подій, участниками яких вони були. Багато хто з маріупольців, які приїхали до моєї бувшої начальниці, просто мовчать та ридають.