Где-то в чужих краях10 читателей тэги

Скільки пісень буде про них ще написано!

Їх будуть вивчати в книжках історії України.

Їх імена будуть пам'ятати десятиліттями, та що там, століттями.

Будуть називати вулиці, ставити пам'ятники.

Я буду пишатись, що трохи долучилась до боротьби за їхні життя. Кидала різні ідеї та підказки, підіймала настрій якимось дотепними постами.

Лол)))

Реєстрація Іллі Самойленка у тві розпочалась із того, що він накидав уїв "рідному" НГУ за все що вони для нього та полку Азов зробили ще до початку війни. Думала що Кротевич найвеличніший критикан. А ні, здалося)

Кротевич взагалі кицюньчик))) Напихав нам уїв за те, що ми ниємо. Надав останні настанови усім, та пішов виконувати наказ вищого керівництва. А перед тим трохи полайкав моїх постів, за що йому окремо від мене .

Побачили сьогодні і Дениса Прокопенко. Він нагадав мені тих величних полководців, які одягали червону мантію, щоб воїни не бачили, кров на одягу та латах полководця. Скільки меседжів він передав і ми не бачили його поранення, сьогодні він з'явився із перебинтованою рукою. Виснажений, худий, але з таким вольовим голосом, що солдатам навіть із пустим шлунком хочеться бігти на танки із гвинтівкою. Уявляю скільки він срався із вищим керівництвом, скільки разів посилав на три літери Зеленського із його указівками. І всеж таки Зєля його якось переконав.

Святослав Паламар у своїй промові був занадто серьйозний. Сірий як хмара із оцим "поробиці не буду розкривати" підкинувши брову, щоб продемонструвати усю серйозність наміру. Прокопенко потім сам усе розповів.

І мене трохи відпустило, за 86 днів я навіть почала посміхатись...

Єдине що тепер треба довго-довго чекати, чим воно усе вирішиться. Пан Дудінов не дочекався свого другого сина - Дениса, з Маріуполя (першого вбили у Іловайському котлі), може дочекається хоча б його тезку та найкращого друга?

Оце так) ще й руку сам собі прокачав.)))

Кіборг на прізвисько Гендальф сам себе прокачав. )))

Господи Боже... 😐

Батько бійця АЗОВ, який втратив на війні свого сина Отец Солдата пише:

Цитата сина: Я сам в таком же положении. Я умею стрелять, я не боюсь прямого боя. Но когда я вижу, как уебаны просто по приколу кладут кассету за кассетой грады по жилым кварталам, убивая мирняк десятками, как от корабельной арты складываются дома — чувствую свою беспомощность. (с)

Ілля Самойленко: