Где-то в чужих краях10 читателей тэги
#Маріуполь + #риторическое с другими тэгами
Сьогодні мало бути...
Сьогодні мало бути 8 років з того часу, як Азов звільнив Маріуполь від рашиської навали у 2014 році. З того часу до 24.02.2022 року маріупольці жили у мирі та злагоді. Місто процвітало, Ставало кращим з кожним роком. У Маріуполі були одні з найвищих заробітних плат у всій країні! Мої рідні лише згадували свою бувшу хату, у яку поцілив російський Град.
Загалом, це було розвинене прикольне місто, де відбувались різні масові заходи, будувались різні хаби для коворкінгу, приїздили круті виконавці а також тутой збирались будувати аеропорт. Усі інші міста окрім Києва могли тільки заздрити.
Зараз Маріуполя немає. Фізично, це одна велика руїна, де живуть у підвалі. Одна велика рана, що не загоїться ніколи.
Раніше тут пахло морем та Азовсталлю.
Зараз тут дме солодкуватим запахом трупів 50 тисяч загиблих. Собаки їдять трупи, таскають відірвані руки-ноги.
У місті почалась епідемія холери.
Помитись можна у спеціальних палатках, а русаки замість розгрібання завалів і поховання людей займаються зміною табличок та назв вулиць з українських на росіянські.
День 30...
Хочется написать много всякого, но оставлю на завтра. Напишу только, что:
Твиттер одна из самых свободных соц. сетей. В ней тоже есть фейки и информационная война, однако... В отличии от тех же Фейсбуков, ютубов и Инстаграмов, Твиттер - это свобода слова. А для тех, кто боится свободы слова - это всегда страшно, это ограничения, табу, набрасывание повязок на глаза, это восьмерка мечей, если так угодно.
Хочется сказать много, и о мариупольских родственниках, и о том, что война у нас началась намного раньше, а усугубилась даже не 24.02, а немного раньше, дня на три раньше, когда руководство запретило рассматривать тендеры по Мариуполю из-за усилившихся обстрелов. И поорать с корабля Орска. Орки на Орске. Вообще неясно, почему на меня кто-то обижается за орков...
Да много чего хочется. Надеюсь нам сделают вафли и я смогу сесть за ноутбук, а не набирать всё с телефона.