Лiна Костенко.
Перевод мой, не дословный, ибо попытка в рифму, и словарь было лень пользовать, одно слово таки пришлось посмотреть – палачи) А то без словаря упорно просилась фраза – своим котам
А затишок співає, мов сирена.
А затишок співає, мов сирена.
Не треба воску, я не Одіссей.
Вже леви ждуть, і жде моя арена.
Життя, мабуть,– це завжди Колізей.
І завжди люди гинули за віру.
Цей спорт одвічний віднайшли не ми.
Тут головне – дивитись в очі звіру
і просто – залишатися людьми.
Коли мене потягнуть на арену,
коли на мене звіра нацькують,
о, я впізнаю ту непроторенну
глупоту вашу, вашу мстиву лють!
Воно в мені, святе моє повстання.
Дивлюся я в кривавий ваш туман.
Своїм катам і в мить свою останню
скажу, як той найперший з християн:
– Мене спалить у вас немає змоги.
Вогонь холодний, він уже погас.
І ваши леви лижуть мені ноги.
І ваши слуги насміялись з вас.
Перевод:
Затишье воет, словно бы сирена,
Не нужно воску, я не Одиссей,
Львы ждут уже, и ждёт меня арена.
Жизнь ведь всегда, пожалуй, Колизей.
Всегда слагали головы за веру,
Извечный спорт придумали не мы.
Но главное – смотрите в очи зверю,
И просто – оставайтесь же людьми.
И коль меня отправят на арену,
Натравят коли зверя на меня,
О, я познаю дури вашей цену,
И эту ярость, месть, что вас пьянят!
Оно во мне, восстание святое,
Смотрю на ваш кровавый я туман,
В последний миг свой палачам открою,
Скажу, как первый тот из христиан:
– Мне не страшны от вас теперь ожоги,
Огонь холодный, он уже угас,
И ваши львы мои целуют ноги,
И ваши слуги высмеяли вас!
Не знаю, зачем я это делаю вообще, мне оригинал оч нравится, разве что – практика языка, но не факт, что я не наврал
Утром по словарю сверюсь, пока посплю уже, ночь, 5 утра)
Лучшее
Материалы сайта предназначены для лиц старше 16 лет (16+)
Комментарии