* * *

І знову буде, як вже колись,

у дні золотаво-гожі:

синиці дзвонять собі увись,

назустріч янголам Божим,

струмки променіють прозорим

склом,

метелики сплять в осоті.

Нам скоро буде — як вже було.

Й ніколи не буде потім.

***

Расскажи нашу сказку,

стели постель.

Песок перемелется –

встанет мель;

оберни обереги

в полынь и лён,

сохрани наше имя

из ста имен –

пусть несут его ветер,

весна, грачи.

Расскажу нашу сказку

всем.

Не молчи.