Где-то в чужих краях (публикации за 24 февраля 2022)10 читателей тэги

Автор: Ricky

...

Яка жесть. ЯКА ЖЕСТЬ! Просинаєшся, а тут новини, що війська спазматично діда почали бомбардувати Харківську область, Київську, Маріуполь... Я сказав дехто, я задовбався жити в історичних подіях.

...

Сцуко! У Дніпрі бомблять аеропорт.

Звісно, що ні на яку роботу я зараз не йду, йду покупати продукти.

* * *

Бачу, нова машина біля під'їзду, а то сусід переїхав з району Космос. Каже, що безпілотники Россії обстріляли військові склади, аеропорт та Близнюків.

Інформацію підтвердили мої родичі, що живуть упритул до кордонів міста.

...

Директор видав наказ, що підприємство призупиняє свою діяльність на час воєнного стану.

Гхм, так, а зарплату нам виплатять?

Зі спогадів

Хочу розповісти як я зустрічала цей новий рік.

Точніше так, як я зустрічала свято Новий Рік з 31 грудня по 1 січня.

Я буда дуже хвора, в мене був Ковід, імовірно штамм дельта. Мені тільки-тільки почали колоти антибіотики і вони не встигли накопичитись в моєму організмі. Мене накрила страшна агрессія, що притаманна ковіду та паніка. Паніка, що можу померти, хоча вона була зовсім безпідставна. Я благала в самої себе не агритись ні на кого, але ця хвиля накочувала і накочувала, я ридала як дитина і благала, щоб це закінчилось. Десь о 22:30, коли мені вкололи дозу антибіотиків, я піднялась до себе, прийняла душ як могла, бо температура на той час сягнула 39+ та лягла спати. Але спати я не могла. На мене час від часу накочували панічні атаки, мені навіть довелось узяти власний рентген-висновок та перечитати, що там написано, що я не помираю, що в мене враження лише частики легень і я можу дихати. Час від часу я починала задихатися від кашлю, тож щоб відволіктись, почала грати в казуальну гру. Це допомогло і, не дивлячись на гучні святкування сусідів, те, що вони рухали меблі та волали, я спробувала заснути.

І ось, крізь сон, коли мене пробивав холодний піт, десь біля опівночі почались салюти. Люди раділи, петарди вибухали, а в мене було таке відчуття, що я намагаюсь активно заснути під бомбардування. Це жах. Це бомбардування не припинялось декілька годин, в мене виникло відчуття, шо я пережила справжнє бомбардування. Закриваю очі - вибух, намагаюся заснути - нові вибухи. Тоді в мене з'явилась думка, невже в мене буде такий дибільний рік?

І ос, настав лютий місяць і таки да, рік дебільний і це все може повторитись, коли ти лежиш у маренні, а за вікном шось вибухає.

* * *

Сьогодні я пішла до Дніпра, трохи помилуватись спокієм та тишею нашого міста. Хто зна, чи можна буде завтра так тихо, мирно сидіти біля пляжу, грітися на сонечку та милуватися краєвидами рідного міста.



Дивитись фото ДАЛІ













Меморіал "Пам'яті скорботної матері". Саме тут, на цьому місці проходили найжорстокіші бої під час другої світової. Наша вулиця називається Штурмова, бо тут проходив штурм. На старих будинках досі можна побачити сліди від куль. А скільки у парку не відкопали мертвих солдатів... При чому кидали тіла як німців, так і з нашої сторони.

Лучшее   Правила сайта   Вход   Регистрация   Восстановление пароля

Материалы сайта предназначены для лиц старше 16 лет (16+)