Где-то в чужих краях10 читателей тэги
#Україна искать «Україна» по всему сайту с другими тэгами
З інтерв'ю Білецького
Офигіти. Білецький розказав, що до Маріуполя самі визвалися летіти лікарі з Дніпра (анастезіологи, хірурги, та ще хтось), знаючи, що можуть не повернутись. Летіли на 100 км у ворожий тил, не знаючт, чи зіб'ють гелікоптер, чи ні.
І взагалі, у ворожий тил на 100 км ніхто ще не вилітав, ця історія безпрецидентна. Навіть у американських фільмах такого немає.
Чи живі ці лікарі, чи ні, ніхто не знає, бо два госпіталі на Азовсталі розбомбили вщент. Багато загиблих, і цивільних, і лікарів, і військових.
Донецький напрямок
Господи, який 3,14дець зараз у Лимані. Добре, що тітонька Люда встигла виїхати, та нажаль, якщо бої будуть засильні, повертатись вже буде немає куди.
Сергій Тарута про Маріуполь
Натрапила на допис Сергія Торути у Фейсбуку. Що сказати, у принципі, цьому можна вірити, бо росіяни вбили у Маріуполі від 30 000 до 50 000 цивільних (чоловіків, жінок, дітей, доречі по дітям статистика України хибна, бо ніхто не рахував, скільки померло дітей в одному Маріуполі), біля 75 000 поранених від авіаційних обстрілів, обстрілів з моря і важкої наземної артилерії та расіянських танків, які просто гатили по будинках. Сморід від трупів, великої кількості трупів, просто нестерпний, усе місто просякнуте тим сморідом.
Знайомим, які зараз у Маріуполі, вдалось вийти на зв'язок. Те, про що вони розповідають, страшно навіть уявити. Однак і мовчати про це неможливо.
Біля Автовокзалу, під завалами багатоповерхівки у бомбосховищі знайшли тіла щонайменше 200 людей. Тіла під завалами розкладаються. У Маріуполі, який пах морем і квітам, тримається гнітючий, нестерпний запах спалених будинків і мертвих тіл. І біля вокзалу, і по вулиці Володимирській, якою через сморід просто неможливо пересуватись.
Місто перетворилось на гігантську братську могилу.
Росіяни замітають сліди своїх звірячих злочинів. Почали розбирати завали та спалювати тіла невинно убієнних жінок, дітей, літніх людей. Особливо квапились із Драматичним театром. Проте, є список людей, що переховувались у театрі, в якому щонайменше 1300 прізвищ.
Зі слів тих, хто вижив, достеменно знаємо, що щонайменше 500 маріупольців ховались у будівлі в момент бомбардування. Є свідки, які вижили, вцілілі і вибралися з того пекла. Ці люди все бачили. Вони не мовчатимуть.
Маріуполь – трагедія світового масштабу. Така потворна своєю жорстокістю, що назавжди залишиться чорною сторінкою в світовій історії. І зараз ми навіть не уявляємо, наскільки страшна.
Від себе скажу, що вони не мовчатимуть, коли прийдуть до тями. Бо багато з них досі у шоці від подій, участниками яких вони були. Багато хто з маріупольців, які приїхали до моєї бувшої начальниці, просто мовчать та ридають.
Із спогадів місцевих
Калуш влітку 2021 року співають у Маріуполі пісню "Додому"
https://twitter.com/that_ira/status/1528799090158493701?s=20&t=f1NceUY9Mlx9zLGeValXmg
Д-д-д-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо де би не був, не забуду дім
Д-д-д-де би не був, не забуду дім
Хочеш, закрути мене як бігуді
Я з закритими очима знайду, де мій двір
Бо де би не був, не забуду дім
Скрипнув двері, мама вдома
Квіти на стіл, стіл, вечеря!
Ситний маминий суп!
Татові все мало солі
Спритно радий несу
(Маминий суп!)
89 день війни
Офигіти та не вифігіти.
https://twitter.com/CanadianUkrain1/status/1528806721124171776?s=20&t=oVF_rawHnEDn0BLuW4a_Hw
Ось так працюють військові журналісти в Україні. Напрямок Лісічанськ-Бахмут.
Про смерті
Блін, скільки разів я чула від наших про росіянських льотчиків з порізаними стропами на парашутах! Мол, на рф-ії ріжуть стропи своїм льтчикам, щоб не захоплювали у полон, і ось знову, ще раз підтвердили тут. Якби росіянські льотчики читали новини з України, може краще б перевіряли парашути, та допетрали що до чого, що вони живими у полоні не потрібні рашці? Доречі, саме через це у нас в полоні майже немає росіянських льотчиків: їм усім ріжуть стропи, тим, хто має змогу катапультуватись. А ось льотчикам гелікоптерів взагалі нещастить. По-перше, пам'ятаю про катапульту лише на гелікоптерах Ка-50 та Ка-52, на інших немає, по друге, катапультуватись можна лише на певній висоті, по-третє, вони просто не встигають це зробити. Будь-яка гвинтокрила машина стає гробом з пропеллером.
Щодо трупів, то по всій східній Україні від них стоїть такий сморід! І так, ми не спалюємо трупи ворога, а відправляємо ії назад на росію, сподіваючись, що ворог зробить хоч би трохи подібе для нас, щоб ми могли з почестями поховати наших.
Нажаль в Маріку оті крематорії завезли саме для українців, щоб знищити усі докази. Сподіваюсь що за допомогою третіх країн наших загиблих з Азовсталі відправлять на підконтрольну територію України.
"Марко Мельник" - дискредитація трагедії голодомору
Вирій, не знаю, чи бачила ти, чи ні, принесла тобі доволі цікаве відео хронометражем на цілий фільм.
Та я колись у Валерія Маркуса дивилась стрім на 5 годин і 18, здається, хвилин. 
Дуже цікаво, а головне, дуже обгрунтовано, коротко та якісно можна отримати відповідь, чому саме треба казати про геноцид українців, а не геноцид у т.ч. жителів рф-ії (хв. десь 56-57).
87-88 день війни
Кожного дня вмирають люди. Так, є втрати серед військових, але головне, гине дуже багато цивільних. І що найжахливіше - дітей. Росіяни вбивають українців наче в них на меті винищити нас під нуль.
російська армія зрівнюють із землею Северодонецьк як Маріуполь. Евакуація з нього практично неможлива. Посилання на відео про Северодонецьк.
Звичайне фото звичайного будинку у Северодонецьку.
ДИВИТИСЬ далі
Того ж дня рятувальники намагались врятувати життя 9-ти річного хлопчика посилання на відео. 2-х річну дитину врятувати не пощастило.
А це - чоловік, що під час обстрілів рашистами Северодонецьку 17 травня втратив дружину і тепер з двома маленькими донечками чекає на евакуацію.
ДИВИТИСЬ далі
Щодо самого Маріуполя, там повна *опа. Рашиська влада нещодавно хизувалась, що дасть воду. Дали. Але вони не врахували, що під час бомбардувань іхніми літаками та кораблями, було пошкоджено каналізацію та трубопровід. На вулицях утворились великі калюжі, справжні озера. Вони почали підтаплювати вулиці, у тому числі ті, де поховані вбиті рашистами українці. Трупи почали вспливати та отруювати воду. У місті прогнозують небувалий спалах епідемії. На фоні того, що ліків немає, лікарні пограбували, а вивезене обладнання помітили в лікарнях Донецьку, типу допомога з рашки, але то наше обладнання, люди почали тікати. Було об'явлено про евакуацію. Люди зібрали речі і вже збирались їхати, та коли сіли до автобуса, виявилось, що їх повезуть не на підконтрольну Україні територію, а спочатку на підконтрольну рашці, у фільтраційні табори, а згодом і на саму рф-ію. Люди відмовились їхати. Окупанти у морді лиця військових та волонтерів заблокували українців, які хотіли залишити місце евакуації. Виникла сутечка і чим усе закінчилось, х його з. Може знову викрали наших людей та депортували, може люди домоглись того, що повернуться до міста. Посилання на відео
У Енеогодарі та Мелітополі окупанти продовжують викрадати людей із подальшими тортурами чи вбивствами. На цьому відео за посиланням в тимчасово окупованому Енергодарі пожежники вийшли на протест з вимогою звільнили їхнього керівника, якого вчора викрали окупанти просто з робочого місця.
А ще, російські злочинці у Харкові повністю знищили єдиний в Україні Національний центр генетичних ресурсів рослин.
А це? Це містечко Рубіжне, яке знищили росіяни. Просто подивіться самі, "гарного" перегляду.
Дивитись далі
Герої, завдяки яким не пало Запоріжжя, Дніпро, Харків, Миколаїв, Одеса...
Лол)))
Реєстрація Іллі Самойленка у тві розпочалась із того, що він накидав уїв "рідному" НГУ за все що вони для нього та полку Азов зробили ще до початку війни. Думала що Кротевич найвеличніший критикан. А ні, здалося)
Кротевич взагалі кицюньчик))) Напихав нам уїв за те, що ми ниємо. Надав останні настанови усім, та пішов виконувати наказ вищого керівництва. А перед тим трохи полайкав моїх постів, за що йому окремо від мене 
.
Побачили сьогодні і Дениса Прокопенко. Він нагадав мені тих величних полководців, які одягали червону мантію, щоб воїни не бачили, кров на одягу та латах полководця. Скільки меседжів він передав і ми не бачили його поранення, сьогодні він з'явився із перебинтованою рукою. Виснажений, худий, але з таким вольовим голосом, що солдатам навіть із пустим шлунком хочеться бігти на танки із гвинтівкою. Уявляю скільки він срався із вищим керівництвом, скільки разів посилав на три літери Зеленського із його указівками. І всеж таки Зєля його якось переконав.
Святослав Паламар у своїй промові був занадто серьйозний. Сірий як хмара із оцим "поробиці не буду розкривати" підкинувши брову, щоб продемонструвати усю серйозність наміру. Прокопенко потім сам усе розповів.
І мене трохи відпустило, за 86 днів я навіть почала посміхатись...
Єдине що тепер треба довго-довго чекати, чим воно усе вирішиться. Пан Дудінов не дочекався свого другого сина - Дениса, з Маріуполя (першого вбили у Іловайському котлі), може дочекається хоча б його тезку та найкращого друга?