День в истории Блогхауса: 20 сентября 2022

конечно, ударение в его фамилии было совсем на другой слог, но разве об этом думаешь. об этом думаешь только когда читаешь какие-нибудь говенные новости. чтобы не думать об основном.

Я люблю Скайрим, но как же меня убивают танцы с бубном вокруг него. Чтобы все было покрасивей, пореалистичней, и комп не взорвался.х)

Ага, фпс 900 и грустно ползешь в настройки ставить ограничения, а то полтергейст лютует.х)

За то время пока я воевал с компом и упарывался в геншин автор мода дома-музея сделал версию для Вайтрана и хоть это глючная локация, но зато не нужно нестись до Маркарта чтобы его заполучить.8) А другой дом быстро доступный и с таким богатством выбора для выставки тщеславия я просто не знаю.

Правда пришлось тащиться в руины за булыжником дабы выучить крик. 11 уровень и драконы, ой-ой.

Зато есть еще плюс, что можно оперативно слиться на Солстхейм и заняться квестом Тела. Придется конечно поколесить решая его, но... данмер того стоит.😍 И это не считая мрачного квеста Мирака(его шмот очень зайдет моему высокорожденному) и старины Хермы. Вобщем этот островок мне нравится едва ли не больше всего, несмотря на то как мало там всего и как много пепла.х) Даже вампиры не переплюнут его.

А пока надо обустроиться в хоромах и подумать о будущих подвигах.

Если прошлый раз в Разговорном клубе у нас были свиньи на велосипедах, то сегодня осёл с рогами. Всё отлично, мне всё нравится.

*затрендований сміх нач. розвідки*

"я люблю тебя 🖤"

"Всё будет хорошо!^^ just... trust me. Доверься мне 🖤"

Оскільки я ані раша ТБ, ані українське ТБ не дивлюсь, можу тільки повірити на слово, що по рашкінстан ТБ зараз розповідають, що те, що зараз наші знаходять та ідентифікують в Ізюмі, це начебто зробили українці. Трупи не першої свіжості. Ну так, так, ніхто не покаже на росіі, що росіяни робили в Ізюмі, ніхто не покаже власні воєнні злочини. Ніхто не покаже докази, що то не вони. Тільки чомусь наші знаходять ці докази, коли росіян вибивають з окупованих територій. Знаходять людські кістки, відрізані кінцівки, голови військових, відрізані геніталії. Ніколи не було, але як тільки російська нога побуває на території України, зявляються жахи. Неначе ціла орда Чікатіл пройшлася по нашій землі.

До приходу росіян, на нашій землі були процвітаючі села, міста. Можливо не все так, як би хотілось, можливо якась молодь виїжджала до великих міст, як то Київ, Одеса, Дніпро, Харків. Були і ті, хто вирішив після Донецьку чи Луганську оселитись у Бахмуті чи Краматорську, навіть у Бучі (знаю випадки, зараз недалеко від мене мешкає така дівчина). І зараз це міста-привиди. Майже знищені вщент росіянами. Маленькі села перетворились не просто на катівні, не просто на цвинтарі, а на лабораторії маніяків. Кількість злочинів гідних "подвигам" Чікатіло стільки, що вистачить до кінця людського існування.