Что почитать: свежие записи из разных блогов

Офигіти. Білецький розказав, що до Маріуполя самі визвалися летіти лікарі з Дніпра (анастезіологи, хірурги, та ще хтось), знаючи, що можуть не повернутись. Летіли на 100 км у ворожий тил, не знаючт, чи зіб'ють гелікоптер, чи ні.

І взагалі, у ворожий тил на 100 км ніхто ще не вилітав, ця історія безпрецидентна. Навіть у американських фільмах такого немає.

Чи живі ці лікарі, чи ні, ніхто не знає, бо два госпіталі на Азовсталі розбомбили вщент. Багато загиблих, і цивільних, і лікарів, і військових.

Господи, який 3,14дець зараз у Лимані. Добре, що тітонька Люда встигла виїхати, та нажаль, якщо бої будуть засильні, повертатись вже буде немає куди.

Сьогодні у Запоріжжі було 11 повітряних тривог.

Натрапила на допис Сергія Торути у Фейсбуку. Що сказати, у принципі, цьому можна вірити, бо росіяни вбили у Маріуполі від 30 000 до 50 000 цивільних (чоловіків, жінок, дітей, доречі по дітям статистика України хибна, бо ніхто не рахував, скільки померло дітей в одному Маріуполі), біля 75 000 поранених від авіаційних обстрілів, обстрілів з моря і важкої наземної артилерії та расіянських танків, які просто гатили по будинках. Сморід від трупів, великої кількості трупів, просто нестерпний, усе місто просякнуте тим сморідом.

Від себе скажу, що вони не мовчатимуть, коли прийдуть до тями. Бо багато з них досі у шоці від подій, участниками яких вони були. Багато хто з маріупольців, які приїхали до моєї бувшої начальниці, просто мовчать та ридають.

Калуш влітку 2021 року співають у Маріуполі пісню "Додому"

https://twitter.com/that_ira/status/1528799090158493701?s=20&t=f1NceUY9Mlx9zLGeValXmg

Д-д-д-де би не був, не забуду дім

Хочеш, закрути мене як бігуді

Я з закритими очима знайду, де мій двір

Бо де би не був, не забуду дім

Д-д-д-де би не був, не забуду дім

Хочеш, закрути мене як бігуді

Я з закритими очима знайду, де мій двір

Бо де би не був, не забуду дім

Скрипнув двері, мама вдома

Квіти на стіл, стіл, вечеря!

Ситний маминий суп!

Татові все мало солі

Спритно радий несу

(Маминий суп!)

Офигіти та не вифігіти.

https://twitter.com/CanadianUkrain1/status/1528806721124171776?s=20&t=oVF_rawHnEDn0BLuW4a_Hw

Ось так працюють військові журналісти в Україні. Напрямок Лісічанськ-Бахмут.

Блін, скільки разів я чула від наших про росіянських льотчиків з порізаними стропами на парашутах! Мол, на рф-ії ріжуть стропи своїм льтчикам, щоб не захоплювали у полон, і ось знову, ще раз підтвердили тут. Якби росіянські льотчики читали новини з України, може краще б перевіряли парашути, та допетрали що до чого, що вони живими у полоні не потрібні рашці? Доречі, саме через це у нас в полоні майже немає росіянських льотчиків: їм усім ріжуть стропи, тим, хто має змогу катапультуватись. А ось льотчикам гелікоптерів взагалі нещастить. По-перше, пам'ятаю про катапульту лише на гелікоптерах Ка-50 та Ка-52, на інших немає, по друге, катапультуватись можна лише на певній висоті, по-третє, вони просто не встигають це зробити. Будь-яка гвинтокрила машина стає гробом з пропеллером.

Щодо трупів, то по всій східній Україні від них стоїть такий сморід! І так, ми не спалюємо трупи ворога, а відправляємо ії назад на росію, сподіваючись, що ворог зробить хоч би трохи подібе для нас, щоб ми могли з почестями поховати наших.

Нажаль в Маріку оті крематорії завезли саме для українців, щоб знищити усі докази. Сподіваюсь що за допомогою третіх країн наших загиблих з Азовсталі відправлять на підконтрольну територію України.

Вирій, не знаю, чи бачила ти, чи ні, принесла тобі доволі цікаве відео хронометражем на цілий фільм.

Та я колись у Валерія Маркуса дивилась стрім на 5 годин і 18, здається, хвилин.

Дуже цікаво, а головне, дуже обгрунтовано, коротко та якісно можна отримати відповідь, чому саме треба казати про геноцид українців, а не геноцид у т.ч. жителів рф-ії (хв. десь 56-57).